Українське фізичне товариство

Міністру освіти і науки України

Гриневич Л.М.

Голові комітету з питань освіти і науки

Верховної Ради України

Співаковському О.В.

 

 

 

Вельмишановні Ліліє Михайлівно та Олександре Володимировичу!

 

          На думку Українського фізичного товариства, винесений на обговорення проект типового навчального плану для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів містить серйозні потенційні загрози для вітчизняної системи вищої освіти і для країни в цілому, тому прийняття його зараз видається передчасним.

          До таких загроз належить виключення з числа обов'язкових (інваріантних) дисциплін і перенесення до категорії варіативних усіх природничих наук, передбачених навчальним планом, зокрема, й фізики. Відповідно до проекту, їх вивчення передбачається тільки у відповідних профільних школах. Натомість пропонується, крім обов'язкового курсу математики, єдина дисципліна "Людина і природа" обсягом по 3 години на тиждень у 10-х та 11-х класах, яка досі в школі не викладалася (а, отже, вчителів, готових її викладати, в школах немає) і зміст якої поки що незрозумілий. Введення такого курсу загалом виглядає недоцільним, оскільки кожна з природничих наук має свій окремий предмет, методи досліджень, базові поняття та ін. З іншого боку, дисципліна "Людина і природа" – це єдина дисципліна природничо-наукового профілю, що входить до числа обов'язкових у 10-11 класах. Вважаємо це явною недооцінкою значення природничих наук і, зокрема, фізики.

          Щоб забезпечити абітурієнтами вищі навчальні заклади фізико-математичного та інженерного профілю, необхідно хоча б 30-40 тисяч випускників шкіл, які складатимуть ЗНО з фізики. Це дає орієнтовно півтори тисячі випускних класів. Чекати, що така кількість класів фізико-математичного та інженерного профілю постане лише з ініціативи батьків та органів місцевого самоврядування, нереально – адже забезпечити там навчальний процес складніше, ніж у класах гуманітарного профілю, а навчатися важче. Сьогодні в Україні таких класів кілька десятків. До того ж усі вони знаходяться у великих містах. А як бути дітям з невеликих містечок та сільської місцевості?

            Отже, якщо прийняти запропонований проект типового навчального плану, це зруйнує існуючу систему шкільної підготовки з фізики та інших природничих наук. Як результат, уже через два роки виникне серйозна небезпека для набору на фізичні та інші природничо-наукові спеціальності, а також на медичні спеціальності та цілий ряд інженерних спеціальностей (де й зараз ситуація з набором украй складна). В той же час очевидно, що без підготовки фахівців за цими спеціальностями не можуть обійтися всі виробничо-технологічні галузі, включаючи й оборонну промисловість. Тому, без перебільшення, під загрозою опиняється перспектива прогресивного розвитку країни. Нагадаємо, що зараз у сферах, які ґрунтуються на здобутках природничих наук (промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, телекомунікації, науково-технічна діяльність, оборона, охорона здоров'я та інші) задіяна більша частина працюючого населення України – близько 5 млн. від загальної кількості близько 8 млн. (за даними Держстату України, http://www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/list). А, для прикладу, в США лише в сфері, пов'язаній з лазерами та волоконною оптикою, сьогодні працює 7 млн. осіб (Laser Focus World, December 2016, 52, No8. 12).

          Соціальним наслідком прийняття запропонованого навчального плану буде те, що значна частина шкільних учителів природничих наук (у тому числі вчителів фізики) залишиться без роботи. Будуть викинуті на смітник залишки навчального обладнання з фізики, які ще існують у деяких школах. Можна чекати, що буде зруйнована й система підготовки вчителів фізики. Поновити все це (навіть для мінімально необхідної кількості профільних шкіл) буде вкрай важко, якщо взагалі можливо. Принаймні, спроби таких економічно розвинених країн, як Мексика або Туреччина, створити ефективну систему природничо-наукової освіти досі не привели до успіху.

         Відмова від обов'язкового вивчення природничих наук (включаючи фізику) в масовій школі призведе до зниження загального інтелектуального рівня випускників – адже знання з природничих наук є одним з важливих елементів наукового світогляду та основою формування професійної кваліфікації в багатьох сферах. Як наслідок, у недалекій перспективі Україна ризикує втратити таку свою перевагу, як наявність порівняно недорогої і водночас висококваліфікованої робочої сили.

         Тому просимо Вас, вельмишановні Ліліє Михайлівно та Олександре Володимировичу, не допустити прийняття запропонованого проекту навчального плану.

 

 

 

Президент Українського фізичного товариства                             І.О.Анісімов

 

 

 

Голова Бюро Координаційної ради УФТ                                       І.М.Дмитрук